Що може бути простіше ніж підібрати колір стін у власному помешканні на завершальній стадії ремонту. Вибираємо барвник який подобається, мішаємо і катаємо. Скаже людина яка ніколи раніше цього не робила.
Всі хто самотужки пробував віднайти той єдиний і неповторний відтінок кольору стіни у вітальні спальні чи в будь-якому іншому приміщенні – знає яке це випробування. Пересічній людині, яка розуміє що всі елементи інтер’єру повинні бути в гармонії між собою, підбір кольору стін, меблів чи обладнання може завдати суттєвого головного болю. Це складне завдання навіть для професіонала. Тут без досвіду не обійтись.
На мою думку є три факти на які слід зважати перш ніж почати експерименти на «власній шкурі» у власному помешканні.

Факт Перший: Сприйняття людиною кольору є суб’єктивним.

Людина в залежності від особистих фізіологічних характеристик  може розрізняти від 100 до 150 кольорів, по насиченості близько 20 відтінків одного кольору, по яскравості від 20 до 64 в залежності від освітленості. Тобто кожен зі 150 кольорів може мати 20 пунктів по насиченості і до 64 пункти по яскравості. Кожен відтінок має свій індивідуальний вплив на людину. Сприйняття кольору людиною є винятково суб’єктивним. Згадайте, кожен з вас був в ситуації, коли ви до хриплоти сперечалися з вашими знайомими та друзями з приводу певного кольору. Ваш опонент з впевненістю твердив, що це – зелений відтінок , а ви переконані, що це – колір морської хвилі  і більш схожий на синій. Консенсусу в таких суперечках, як правило, не має і бути не може. Кожна людина особлива, унікальна зі своїм власним сприйняттям навколишнього світу, і сприйняття кольору тут не є винятком!
Образно кажучи, в світі немає двох людей на яких один і той самий колір справляв би однакове враження. Так, певна група людей може сходитись в думці, що зелений колір є приємним і заспокійливим. Але мені здається, що кожна людина має свої 10 відтінків спокою.

 Факт Другий: Сприйняття людиною кольору залежить від природи предмету та зовнішніх об’єктивних обставин.

Існує стала думка, що, приміром, вищезгаданий зелений колір є заспокійливим і позитивно впливає на людину. В усіх «кольорових» статтях ви знайдете саме таку характеристику впливу зеленого кольору. При цьому більшість з нас уявляє собі зелену галявину, гори вкриті зеленою рослинність, що тануть в далині, різноманітні рослини біля наших ніг.  Зелений колір – це колір життя, рослин які оточують нас коли ми на природі і саме  присутність останніх робить наше перебування на свіжому повітрі таким релаксуючим. І здається цілу вічність можна провести в гамаку спостерігаючи за зеленим гіллям що схилилось над нами. Тепер уявімо іншу картину. Ви сидите на м’якому комфортному дивані, дивитесь телевізор, а всі стіни вашої кімнати повністю травянисто – зеленого кольору, від плінтусу до стелі. Той самий колір зеленої трави на стінах вашого помешкання за лічені дні виведе з рівноваги будь-яку людину. В чому причина?
Здається той самий колір, той самий відтінок, який на лоні природи впливає позитивно і сприяє розслабленню нервової системи – в приміщенні стає джерелом роздратування.
Об’єкти як живої так і не живої природи крім кольору мають ще декілька ознак за якими ми візуально їх ідентифікуємо. Це форма та фактура.
Отже для візуального сприйняття навколишнього середовища ми аналізуємо колір, форму та фактуру предмета споглядання. Всі ці три фактори крім того можуть по-різному нами сприйматись в залежності від  четвертого (зовнішнього) фактора який, як нам здається, безпосередньо не пов’язаний з предметом. Це освітленість! Проте без світла сприйняття кольору предмету, його форми чи фактури – неможливе!
Чому зелена трава приваблива? Вона невеликого розміру, виблискує на сонці, рухається під дією вітру створюючи зелені оксамитові хвилі. Вона здається приємним пухнастим килимом, приємним на дотик.
Чому зелена стіна дратує? Вона мертва, вона статична, вона не освітлена яскравим сонячним промінням, не переливається десятками відтінків, суха, холодна і тверда на дотик.
Отже, можна сказати, що колір змінює свої властивості в залежності від наступних факторів:

-          Походження предмету (жива нежива природа)
-          Фактура поверхні (глянцева, матова, жорстка і груба, шовковиста і тому подібне)
-          Форма і розмір
-          Освітленість природнім або штучним освітленням
-          Оточення в якому знаходиться предмет

Факт Третій: Існує гармонія кольорів. Існує гармонія предмету і кольору.

Яскраві кольори притаманні рослинному та тваринному світу.
В предметах неживої природи вони зустрічаються  у виробах зі скла, пластику та тканин (стихія вогню та вітру)
Для конструкцій будинку притаманні приглушені кольори. Такі як колір глини, піску, каменю а також кольори дерева (стихія землі).
Отже якщо ви хочете створити комфортний затишний інтер’єр – уникайте яскравих кольорів. Використовуйте їх тільки для декору. Нехай вони будуть кольоровими метеликами на фоні земного ландшафту.
Колір на глянцевій поверхні буде більш насиченим і глибоким ніж той самий колір на звичайній поверхні.
Скупчення великої кількості малих предметів загалом виглядає гармонічно і привабливо, натомість крупні предмети – можуть вносити дисонанс і підсилювати враження від кольору.
Велике значення у сприйнятті кольору предмету відіграє розташування поверхні по відношенню до променів світла. Поверхні однакового кольору будуть виглядати по різному в залежності від того будуть вони на вертикальній стіні чи на горизонтальній стелі чи підлозі.
В приміщенні може відбуватись, образно кажучи, змішування кольорів. Кожен елемент який знаходиться в приміщенні буде впливати на загальну кольорову картину кімнати. Чим більшого він розміру тим суттєвіший вплив.
Щойно пофарбована кімната може здаватись гнітючою, якщо колір досить насичений. Але після облаштування кімнати меблями світильниками гардинами та іншими предметами інтер’єру – вона може змінити свої кольорові характеристики.